Лікувальна фізкультура (ЛФК)
Лікувальна фізкультура (ЛФК)

Лікувальна фізкультура (ЛФК) – це сукупність методів лікування, профілактики і медичної реабілітації, заснованих на використанні фізичних вправ, спеціально підібраних і методично розроблених. При їх призначенні лікар враховує особливості захворювання, характер, ступінь і стадію хворобливого процесу в системах та органах.

В основі лікувальної дії фізичних вправ лежать строго дозовані навантаження стосовно хворим і ослабленим. Розрізняють загальне тренування – для зміцнення і оздоровлення організму в цілому, і тренування спеціальні – спрямовані на усунення порушених функцій певних систем органів.

Гімнастичні вправи в лікувальній фізкультурі класифікуються:

а) по анатомічному принципі – для конкретних м’язових груп (м’язи рук, ніг, дихальні і т.д.);

б) по самостійності – активні (виконуються повністю самим хворим) і пасивні (виконувані хворим з порушеною руховою функцією за допомогою здорової кінцівки, або за допомогою методиста).

Для здійснення завдання підбирають ті чи інші групи вправ (наприклад, для зміцнення м’язів живота – вправи в положенні стоячи, сидячи та лежачи), в результаті яких організм адаптується до поступово зростаючим навантаженням і коригує (вирівнює), викликані захворюванням порушення.

Призначає лікувальну фізкультуру лікуючий лікар, а лікар-фахівець з ЛФК визначає методику занять. Процедури проводить інструктор, в особливо складних випадках – лікар по ЛФК. Застосування лікувальної фізкультури, підвищуючи ефективність комплексної терапії хворих, прискорює терміни одужання і попереджає подальше прогресування захворювання.